Previous Entry Share Next Entry
Чорногора - Маричейка - Бребенескул
моє фото
doctor_juta
Коли з подругою їхали потягом від Києва до Львова - народилась ідея трешового походу. Щось на зразок «Classico Chornogora»: щоб дощ, сніг влітку, град на хребті, по коліні в болоті :) Ну і спартанські забіги від гори до гори.

Одним словом, вирішили ми їхати на Чорногору і пройтись маршрутом від Попа-Івана і до Петроса, по дорозі збігавши на Маричейку. Ос так виглядав задуманий маршрут:



До слова, гідрометцентр пообіцяв дощ, сильний вітер, туман та інші неприємності. Якраз те, що нам було потрібно.

Висновок першого дня походу: в гідромедцентрі прогноз гадають на кавовій гущі. Дощ почав падати тільки близько 12 ночі, так й той - не сильний. Натомість, нам вдалось за один день добігти від села Ільці, через Дземброню та Вухатий Камін, до Попа-Івана та спуститися до озера Маричейка. При чому, відрізок Вухатий Камінь - Піп-Іван - Маричейка ми подолали за дві години.

Другий день походу розпочався з традиційних вагань між «знову підніматися на хребет» та «йдемо в село». Врешті перший варіант переміг і ми, за майже півтори години, знову були на Попі-Івані. Цього разу ми мали більше часу насолоджуватися чудовими краєвидами південних вершин Чорногори - нікуди не поспішали. Хмар було небагато. Час від часу виглядало сонце.

Витративши десь зо пів години на розслаблення, ми рушили в бік Несамовитого по хребту. В захмарних планах витало бажання пробігтися хребтом за один день та заночувати на перемичці між Петросом і Говерлою. Враховуючи, що йдемо ми переважно до 21:00 - задум був цілком реалістичний.

Проте, вже не Бребенескулі хребет осідлали хмари. Температура впала десь до +10. Посидівши на хребті в намаганнях сфотографувати озеро Бребенескул (нічого не вийшло - туман над озером висім ще той), ми вирішили ночувати на Несамовитому. До цього озера залишалась година ходьби.

Дійшли до вказівника «Туркул - 1,5 км». Видимість - 20-25 метрів. Холодно, вологість шокапєц. В цьому місці і почались пригоди. Справа в тому, що на цій позначці хребет повертає трішки вліво. Натомість, є доволі протоптана стежина, яка веде прямо, на один із бічних відгалужень хребта. І саме на це відгалуження ми пішли, загубивши дорогу в щільному тумані.

Побродивши по хащах жерепу ми зрозуміли, що залишили основний хребет десь позаду. Ну і тут ми зробили певно найбільшу помилку під час нашого походу. Замість того, щоб повернутися до вказівника на Туркул, ми повернулись до одного з розгалужень стежки і, в кінцевому, вийшли фіг зна де у підніжжі Чорногірського хребта. На годиннику була вже майже дев’ята вечора. Жодного бажання продовжувати пошук дороги у нас не залишилось і ми розклали намети біля найближчого джерела.

На третій день виявилось, що ми перебуваємо десь на шляху від хребта до Заросляка. Погода була препаскудна - легкий туман і дощ. Зібрали речі і рушили в Заросляк. Йшли ми схилом паралельного Чорногорі хребта і вийшли на дорогу між Заросляком та Десятим кілометром (КПП).

Далі таксі від КПП до Ворохти (60 грн.), маршрутка на Коломию (нафік було туди їхати - питається в задачці :)), електричка до Івано-Франківська та очікування Чернівецького потягу на Львів. Про Івано-Франківськ окреме слово: дуже дякую Укразалізниці за прекрасну можливість без проблем взяти квитки до Львова та виїхати з Івано-Франківська після 21:00. Сарказм.

Ось такий от вийшов похід. Карта пройденого маршруту:



Дяка чудовій компанії. Десь за кілька тижнів, думаю, зберемось на черговий забіг ;) Фотки з походу:

Фотографии в альбоме «Чорногора 2011» Андрея Дутчака на Яндекс.Фотках





















































Tags:

  • 1
Клас. Заздрю ) Так а нафіга ви реально в коломию їздили? Ти думав звідти ближче до львова? :)

Бо влом було чекати на автобус Ворохта - Івано-Франківськ. А коломийський автобус стояв такий великий, порожній і вже готовий їхати.

Коротше, я не знаю чого ми це зробили :)

за то проїхалися чудним дізельком на франик.)

Класно. Прохання: - Візьміть з собою на наступний похід.

хо-хо, офігезно)) я б здохла на другий день)

Перший день походу в першому поході за рік завжди важкий :)

та я шось взагалі слаба стала, як морква))

  • 1
?

Log in

No account? Create an account